Що і як оцінює PISA?
Дослідження PISA визначає рівень володіння трьома компетентностями: читацька, математична та природничо-наукова.
PISA не перевіряє, чи засвоїли учні програму, а оцінює, чи здатні вони застосовувати знання і навички в житті.
Шкала PISA має шість рівнів: 1-й рівень — найнижчий, 2-й — базовий, 3–4-й — достатній, 5–6-й — рівень олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня в математичній, читацькій та природничій компетентностях, то надалі не зможе якісно взаємодіяти із суспільством, така людина не бачить існування науки в житті, не може вирішити елементарні життєві завдання і не здатна працювати з текстом.
Найважливішим є не місце країни в рейтингу, а відсоток учнів, які досягли базового рівня. Економіку країни творить робоча сила — від кваліфікації і середнього рівня компетентностей працівників залежить процвітання держави.
До 2018 року країна отримувала конкретне місце в рейтингу PISA по кожній з компетентностей. Цього року визначили діапазон позицій країни з огляду на можливу похибку.
Які результати України?
Читання: 37–42
Математика: 41–46
Природничі науки: 35–42
Для порівняння: Словацька Республіка: читання: 41–44, математика: 28–35, природничі науки: 39–42.
Загалом, Україна перебуває приблизно на тому ж рівні, що й Білорусь, Словацька Республіка, Угорщина.
Де є проблеми?
36 %
українських підлітків не досягли базового рівня математичної компетентності. Аналогічний показник в європейських країнах — 24 %. При цьому країни — члени Європейського Союзу поставили собі за мету: до 2020 року підлітків, які не досягли базового рівня в усіх трьох компетентностях, має бути 15 %.
Отже, показники PISA розвінчують міф про те, що радянська система освіти була сильною в технічно-математичній сфері. Навіть більше, результати тестувань з математики в пострадянських країнах свідчать: успіху досягли ті освітні системи, що давно і систематично реформують школу. Наприклад, Естонія: має рейтинг 6–9 з математики і є абсолютним лідером серед європейських країн за всіма компетентностями.
25,9 %
українських підлітків не досягли базового рівня з читацької грамотності і 26,4 % — з природничо-наукової. Загалом, за показниками успішності Україна відстає від країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку — країни-засновниці PISA) на 39 балів із математики, 23 із читання та 22 із природничо-наукових дисциплін.
62 %
українців повідомили, що запізнилися в школу протягом останніх двох тижнів, а 38 % пропустили цілий день навчання без поважної причини. Таким чином, українські підлітки на 20 % частіше відсутні на заняттях, ніж їхні однолітки в Європі.
У чому наші сильні сторони?
46,4 % українців досягли рівня 3 і вище з читацької грамотності, 37,9 % — з математики, 43,6 % — з природничих наук.
Україна має 12 % «стійких учнів» — це підлітки з малозабезпечених родин, які попри це отримали високі результати за тестами PISA.
50 %
учасників тестування задоволені життям. При цьому діти із сільської місцевості почуваються щасливішими, ніж діти з міст. Це можна пояснити тим, що можливо в дітей у містах і селах різне розуміння поняття щастя, різні рівні очікувань і сподівань. Рівень щастя впливає на показники дітей — щасливіші діти мають вищі результати тестів.
Хлопці в Україні на 7 балів випереджають дівчат у результатах з математики, проте з читання дівчата попереду хлопців на 24 бали. Загалом, юнаки значно рідше читають для задоволення, але ті хлопці, які вказували, що читають з онлайн-джерел, мали приблизно однакові з дівчатами результати. Отже, цікавий контент художньої і нехудожньої літератури для хлопців може суттєво вплинути на їхні читацькі звички.
Чому результати PISA важливі і що з ними робити?
PISA має 100 % репрезентативну вибірку. Цим займається фахова організація Western Statistics, куди держави подають свої офіційні статистичні довідники. На основі цих документів формують перелік закладів освіти, які відповідають усім критеріям і які братимуть участь у тестуванні. Третина учасників дослідження в Україні були студентами профтехучилищ. До вибірки не ввійшли території окупованого Криму і Донбасу, діти з глибокими порушеннями зору, слуху, а також діти, що навчаються мовами національних меншин, окрім російської мови.
Експерти із 46 країн світу працюють над тестовими завданнями. PISA пишається тим, що не бере до уваги національні навчальні програми, а вимірює рівень компетентностей, адже вимоги на ринку праці є універсальними. PISA навмисне тестує саме 15-річних підлітків, а не учнів певних класів. У 16 років у більшості країн світу завершується обов’язкове шкільне навчання, а отже це певний віковий поріг і рівень зрілості, незалежно від того, чи це дитина 7-го класу чи студент 2-го курсу профтехучилища.
Країна не повинна ставити політичну мету піднятися в рейтингу PISA, держава має прагнути підвищити рівень грамотності учнів.
Результати PISA не стосуються реформи Нова українська школа, але показують необхідність реформувати середню базову шкільну освіту.
Немає коментарів:
Дописати коментар