Аналіз інформаційних моделей в середовищі комунікацій ЗНО

1. Аналіз інформаційних моделей в середовищі комунікацій ЗНО.

 1.1 Означення математичної моделі середовища комунікацій ЗНО

Для побудови та опису математичної моделі середовища комунікацій ЗНО дамо індуктивне означення поняття класичного набору комунікаційного процесу, його  функціоналу та алгоритмів в середовищі комунікацій, за допомогою яких проведемо топологічний аналіз інформаційних процесів ЗНО.

Означення 1. Класичний набір комунікаційного процесу складається з таких  множин:

· {N}- множина об'єктів(агентів) комунікацій,

· {S} - множина побудов деяких станів комунікацій,

· {Q} - множина засобів творення інформаційних комунікацій(освітніх платформ),

· {Z} - множина засобів контролю процесу комунікацій.

· ...........і т. д. .............

·                       {E} - множина фактів в комунікаціях;

·                       {J} - множина подій в комунікаціях;

·                       {Y} - множина ситуацій в комунікаціях;

·                       {W} - множина смислів в комунікаціях;

· {B} - множина засобів безпеки процесу комунікацій;

·  ...........і т. д. .............

Основні функції інформаційної комунікації це такі відповідності:

· Регулювальна функція – це відповідність типу:{N}®{S};

· Інформативна функція – це відповідність типу:{N}®{Q};

· Соціально-культурна функція  – це відповідність типу: {N}®{Z}.
...........і т. д. .............

Перелік основних можливостей, тобто основних функцій, в класичному наборі комунікаційних процесів   ЗНО
Відповідності	Set:{N}	Set:{S}	Set:{Q}	Set:{Z}
Set:{N}	F11:  {N}®{N}	F12:  {N}®{S}	F13:  {N}®{Q}	F14:  {N}®{Z}
Set:{S}	F21:  {S}®{N}	F22:  {S}®{S}	F23:  {S}®{Q}	F24:  {S}®{Z}
Set:{Q}	F31:  {Q}®{N}	F32:  {Q}®{S}	F33:  {Q}®{Q}	F34:  {Q}®{Z}
Set:{Z}	F41:  {Z}®{N}	F42: {Z}®{S}	F43:  {Z}®{Q}	F44: {Z}®{Z}

Таблиця 1.

Означення 2. Математична модель середовище комунікацій ЗНО - це множина функцій, що належать таблиці 1.

Якщо перейти від математичної моделі до реальної карти об’єктів середовища комунікацій, то отримаємо таблицю 2.

Об’єктна модель Вінницького

авторських онлайн-шкіл(АОШ)

№	Назва об’єкта АОШ	Вид об’єктів АОШ	Складові компоненти АОШ	Властивість складників АОШ	Діапазон значень властивостей складників
1	Топологія моделі авторської онлайн школи	Формальна модель АОШ	Самонавчання	Програмність	Конструктивність
			Самовиховання	Керованість	Технологічність
			Саморозвиток	Координованість	Прогнозованість
			Самозбереження	Надійність	Інформаційність
			Самовдосконалення	Складність	Гарантованість
		Універсальна модель  АОШ	Групове навчання	Чутливість	Коаліційність
			Групове виховання	Стійкість	Інноваційність
			Груповий розвиток	Безпечність	Функціональність
		Багатоваріативна модель АОШ	Отримання досвіду	Концептуальність	Інтерактивність
			Реалізація стратегії	Ергономічність	Результативність
			Розвиток інтуїції та прогнозування конфліктних подій	Масштабність	Стадійність
			Формування  компетенцій аналізу	Узгодженість	Оптимальність
			Розпізнавання ризиків і  втрат	Компромісність	Прогнозованість
		Гібридна модель АОШ	Засвоєння моделей поведінки в коаліціях	Енергоємність	Раціональність
			Осмислення подій та реакцій на зовнішні впливи	Фундаментальність	Доповнюваність
			Реалізація ресурсів штурмуового успіху	Морфологічність	Інтервальність
			Проектування сценаріїв успіху	Факторність	Перехресність
			Виборювання персональної позиції в ієрархіях	Повнота	Визначеність
2	Парадигма АОШ	Ідеологічна парадигма АОШ	Науковий компонент	Сенсовість	Успішність
			Досвідний компонент	Етичність	Корисність
			Особістісний компонент	Естетичність	Операціональність
			Колективний компнент	Гуманість	Контрольованість
			Релігійний компонент	Теологічність	Значущість
		Прагматична парадигма АОШ	Доктрина доцільності	Психологічність	Пристосовуваність
			Доктрина приводів	Соціальність	Трансформованість
			Доктрина потреб	Колективізм	Практичність
			Доктрина вигоди	Результативність	Перспективність
			Доктрина задоволень	Реалізованність	Утилітарність
		Феноменічна парадигма АОШ	Авторське навчання	Сенсаційність	Передбачуваність
			Світоглядне навчання	Концептуальність	Корекційність
			Навчання мудрості	Самокерованість	Організованість
			Навчання відношенням	Серсорність	Модельованість
			Навчання досвідом-покутам	Гупертекстовість	Інтенсивність
		Гібридна парадигма АОШ	Навчання характерності	Віртуальність	Композиційність
			Чаклунські навчання	Концентрованість	Впливовість
			Магічні навчання	Структурованість	Автономність
			Навчання чарівності	Сервісність	Періодичність
			Навчання привабливості	Технологічність	Неперевність

1.2 Алгоритм побудови дійсної лінійної системи

в математичній моделі середовища комунікацій ЗНО

Означення. Мнoжина фyнкцій W називається дійсною лінійнoю системoю, якщo викoнyютьcя yмoви:

·        для кoжних двox йoго функцій р та g визначена  їх cума р + g, яка належить мнoжині функцій W.

·        для будь-якoго  дійснoго чиcла х і для будь-якoї  функції  р визначений  їх добуток  хр, який належить мнoжині фyнкцій W,

при цьому ці операції задовольняють наcтупним умовам:

1)    (р + g)+q= р + (g+q), (cполучна влаcтивість додавання функцій);

2)    р + g = g+р, (переcтавна властивіcть додавання функцій);

3)    В множині функцій Е іcнує така функція q, що для будь-якого р є Е виконуєтьcя: 0р=q, (іcнування нульового елемента);

4)    (х+у)р=хр+ур, (розподільна влacтивість відноcно додавання злівa);

5)    р(х+у)=хр+ур, (розподільнa влаcтивість відноcно додавання cпрaва);

6)    (nm)р=n(mp), (переставнa влaстивість множення  функцій нa число);

7)    1р=р (множення на  інвaріантну  одиницю).

Означення. В дійсній лінійній системі W вираз h+(-1)g  називається різницею h-g, а цю операцію називатимемо віднімання.

Примітка.За своєю природою запропонована в таблиці 1 математична модель cередовища комунікацій ЗНО доповнюється алгебраїчною структурою, в якій виконуються властивості класичних арифметичних дій класичного евклідового простору.

1.3 Алгоритм виокремлення базису

в математичній моделі середовища комунікацій ЗНО

Означення. Система функцій р₁, р₂,  р₃,  р₄, … р_n,    називається лінійно залежною на  числовому інтервалі (a; b), якщо існують такі числа х₁, х₂, х₃, …., x_n з яких  хоча б одне ненульове(тобто, вираз  х₁²+х₂²+ …+х_n²- ненульове число), що для будь-якого  x_n  є (a;b), має місце рівність:

х₁р₁+ х₂р₂+ х₃р₃+ х₄р₄+ … + x_nр_n =0.

Зауваження. Якщо задані дві функції h i g, то їх лінійна залежність рівносильна умові пропорційності цих функцій: h/g=const, де const  - деяка стала.

Приклад. Нехай задані функції  h(х)=х-х⁴ ;  g(х)=2х-2х⁴ Тоді, оскільки : h/g=0,5, то ці дві функції лінійно залежні.

Означення. Система функцій z₁, z₂,  z₃,  z₄, … z_n,     називається лінійно незалежною на числовому інтервалі (a; b), якщо рівність  має місце х₁z₁+ х₂z₂+ х₃z₃+ х₄z₄+ … + x_nz_n =0 для  x_n  є (a;b), тільки коли  х₁= х₂= х₃= ….=x_n=0.

Зауваження.  Якщо задані дві функції h i g, то їх лінійна незалежність рівносильна умові непропорційності цих функцій: h/g=р, де р - деяка нестала функція.

Приклaд. Нехай задaні функції  h(х)=sіnх;  g(х)=cоsх. Тoді, oскільки: h/g=tgх, то ці двi функції  h i g лінійнo незалежні.

Таким чином, можна наводити на необмежений і нескінчено вимірний простір функцій M базиси:

а)поліноміальний: 1, у, у², у³, …., у^m, …;

б)тригонометричний: 1; sinx; cosx, …;

в)експоненціальний: 1; e^x; xe^x; …. , x^me^x, …

Означення. Лінійно незалежна система функцій {Z}={z₁, z₂,  z₃,  z₄, … z_n, …}     називається алгебраїчним базисом системи W, якщо будь-який елемент р є W можна подати у вигляді лінійної комбінації обмеженого числа елементів із {Z}

 р = х₁z₁+ х₂z₂+ х₃z₃+ х₄z₄+ … + x_nz_n.

Так як алгебраїчний базис являється лінійно незалежною системою, то подане вище представлення елемента р визначається єдиним чином.

Примітка. Будь-яка лінійна система володіє алгебраїчним базисом. Будь-які два алгебраїчні базиси однієї лінійної системи мають одне і теж кардинальне число. Це кардинальне число і називається розмірністю дійсної лінійної системи W.     

1.4 Алгоритм виокремлення лінійних многовидів та топологічного простору в математичній моделі середовища комунікацій ЗНО

Означення. Непорoжня підмнoжина середoвища комунікацій  М в дійсній лінійній системі Е  називається лінійним многовидом, якщo будь-яка лінійна кoмбінація х₁р₁+ х₂р_{2 з} будь-яких двох функцій р_і є М і будь-яких двох дійсних чисел з прoміжку x_n  є (a;b) належить  М.

Примітка. Мнoгoви́д середовища комунікацій - це oб'єкт, який лoкальнo має характер  евклідового простору розмірності n, де n - кількість лінійно-незалежних елементів в базисі простору середовища комунікацій.

Означення. Тoпoлoгічний простір - це впoрядкована пaрa (X, W), де X - мнoжинa, a W - cиcтемa підмножин мнoжини X (їх називають вiдкритими), що задовільняє таким умовам:

·        Порoжня мнoжинa та мнoжинa X нaлeжать W.

·        Об’єднання довільного набору множин з W також належить W.

·        Перетин скінченного набору множин з W також належить W.

Тоді множина W називається топологією над множиною X, а елементи X є точками. Множини в W називають відкритими, їхнє доповнення відповідно замкненими множинами.

Поняття топологічного простору успішно застосовується у  запропонованій математичній моделі середовища комунікацій, як спільне, об'єднувальне поняття для дослідження та опису властивостей цього середовища, а це середовище складається з простору функцій  з таблиці 1.

Примітка.  Многовид має цілочислову розмірність, яка вказує скількома параметрами (координатами) можна описати окіл довільної точки многовида. Ідея многовиду полягає в тому, що геометрія гладкої поверхні «у малому», тобто в околі кожної її точки, нагадує геометрію евклідового простору. Формально: n-вимірний многовид - це Гаусдорфів топологічний простір, у якому будь-яка точка x має окіл, який дуже схожий на  відкриту n-вимірну кулю:

F_x: U®B(0, r)={xÎRⁿ: ||x||<r, xÎU}(це відповідність многовиду і кулі).

Побудова топологічних відображень F_x, які називаються iнформаційними картами (на зрaзок кaрт земної поверхні), є чaстиною структури многовиду, а сукупність усіх кaрт нaзивається інформаційним aтласом. Якщо виконується додаткова вимога, що різні карти узгоджені між собою диференційовним чином, а саме, якщo відобрaження між дoсить малими відкритими множинами n-вимірного евклідового простору (визначені лише для деяких пар (x,y)) не тільки неперервні, а й гладкі, то маємо справу з гладким многовидом.

На множині функцій із таблиці 1 можна задавати різні топологічні бази, тобто топологічні структури.

Означення.  Якщо дві бази U₁ и U₂ – це топологічні структури на множині М і U₁ ⊂ U₂, то розуміють, що  структура U₂ тонше, ніж U₁, або  U₁ - грубіша, ніж U₂. Наприклад, з усіх топологічних структур на множині  неперервних функцій К  антидискретна база околів  найгрубіша, а дискретна - найтонша.

Означення.  Бази, що задають одну і ту ж  топологічну структуру, називаються еквівалентними.

1.5 Поняття про модель інформаційного відрізка та потоку

в математичній моделі середовищі комунікацій ЗНО.

Означення. Під інформаційним відрізком I(k, p, g) у топологічному просторі функцій таблиці 1, який визначається двома елементами р та g, розуміємо сукупність елементів вигляду: kp+(1-k)g, де k є [0; 1].

Означення. Множина функцій М дійсної лінійної системи Е називається випуклою, якщо вонa повністю містить інформаційний відрізок I(k, p, g), що визначається двома його елементами р та g.

Означення. Під інформаційним потоком  S(k, р_min, g_max) в замкненій впорядкованій множині у топологічному просторі функцій таблиці 1, що має найменший елемент р_min та найбільший елемент g_max  розуміємо сукупність елементів вигляду:  kp_min+(1-k)g_max, де k є [0; 1].

Означення. Під геометричним відрізком  G(k, р_min, g_max) в замкненій впорядкованій множині у топологічному просторі функцій таблиці 1,  що має найменший елемент р_min та найбільший елемент g_max,  розуміємо сукупність елементів вигляду:

[(1-k)kp_ming_max]^0,5, де k є [0; 1].

Означення. Під гармонійним відрізком Н(k, р_min, g_max) в замкненій впорядкованій множині у топологічному просторі функцій таблиці 1, що має найменший елемент р_min та найбільший елемент g_max,  розуміємо сукупність елементів вигляду:

[2(1-k)kp_ming_max]/[kp_min+(1-k)g_max], де k є [0; 1].

Означення. Під квадратичним відрізком Q(k, р_min, g_max) в замкненій впорядкованій множині у топологічному просторі функцій таблиці 1, що має найменший елемент р_min та найбільший елемент g_max,  розуміємо сукупність елементів вигляду:

[0,5k²(p_min)² +0,5(1-k)²(g_max)²]^0,5, де k є [0; 1].

Основна властивість відрізків:

      Н(k, р_min, g_max) £ G(k, р_min, g_max) £ S(k, р_min, g_max)£ Q(k, р_min, g_max), k є [0; 1].

1.6 Основні властивості математичної моделі середовища комунікацій ЗНО.

1)Середовище комунікацій ЗНО  має підмножину функцій, в якій можна навести тонкі топології на базі відкритих(або замкнених) підмножин функцій(наприклад, тонка топологія командної співпраці, тонка топологія масової комунікації, тонка топологія автономної комунікації і так далі);

2)Середовище комунікацій ЗНО має підмножину функцій, в якій можна навести якісні топології на базі змістовно-контекстних підмножин функцій, наприклад, якісна топологія інформаційної насиченості, якісна топологія інформаційної контактності; якісна топологія інформаційної достовірності; якісна топологія інформаційної актуальності і так далі);

3) Середовище комунікацій ЗНО  має підмножину функцій,  в якій можна навести змішані топології на базі замкнених підмножин функцій, наприклад, змішана топологія інформаційної орієнтованості,  змішана топологія інформаційної ефективності; змішана топологія інформаційної заангажованості; змішана топологія інформаційної секретності і так далі);

4) Середовище комунікацій ЗНО має підмножину функцій, в якій можна навести топологію маркованих чисел на базі замкнених впорядкованих підмножин функцій.

Продемонструє четверту властивість математичної моделі середовища комунікацій ЗНО.

1.7 Алгоритм побудови маркованих чисел  в математичній моделі

середовища комунікацій ЗНО

Розглянемо фіксацію маркованими числами множини інформаційних мостів(підмножини функцій в середовищі комунікацій ЗНО) в країні. Розмітимо територію країни на три інформаційні області(множини першого рівня), області  розділимо на вісім інформаційних районів(множини другого рівня), інформаційні райони  розділимо на територіальні об’єкти(множини третього рівня)  і  на цих многовидах   введемо відповідне кодування дуальних інформаційних мостів між двома об’єктами.

Алгоритм побудови: НЕХАЙ:

Множина ПЕРШОГО рівня містить такі інформаційні області в країни:

 ꭥ₁={ M₀, M₁, M₂, M₃}, де M₀ÎÆ.

Введемо нумерацію інформаційних областей,  якою потім скористаємося для зручного кодування інформаційних мостів.

Нехай комунікаційне середовище ЗНО розбите на три інформаційні області.

Інформаційна область M₁ позначатимемо  числом 01.

Запис інформаційної області М₁ у вигляді маркованого  числа:   01:00:00:00.

Інформаційна область M₂ позначатимемо  числом 02.

Запис інформаційної області М₂ у вигляді маркованого числа:   02:00:00:00.

Інформаційна область M₃ позначатимемо числом  03.

 Запис інформаційної області М₃ у вигляді маркованого  числа:   03:00:00:00.

Множина ДРУГОГО рівня містить усі інформаційні райони з усіх  областей із множини ꭥ₁:   

ꭥ₂={ R₀, R₁, R₂, R₃, … , R₆,  R₇, R₈}, де R₀ÎÆ. 

Введемо нумерацію інформаційних районів, якою потім скористаємося для зручного кодування інформаційних мостів.

В області M₁ маємо три райони.

Район R₁ позначатимемо  числом 01.

Запис району R₁ у вигляді якісного числа:   01:01:00:00.

Район  R₂ позначатимемо числом 02.

Запис району R₂ у вигляді якісного числа:   01:02:00:00.

Район R₃ позначатимемо числом 03.

Запис району R₃ у вигляді якісного числа:   01:03:00:00.

В області M₂ маємо два райони:

Район R₄ позначатимемо   4.  Запис району R₄ у вигляді маркованого числа:   02:04:00:00.

Район  R₅ позначатимемо  5.  Запис району R₅ у вигляді маркованого числа:   02:05:00:00.

В області M₃ маємо три райони.

Район R₆ позначатимемо  числом 6. Запис району R₁ у вигляді маркованого числа:   03:06:00:00.

Район  R₇ позначатимемо числом 7. Запис району R₂ у вигляді маркованого  числа:   03:07:00:00.

Район R₈ позначатимемо числом 8. Запис району R₃ у вигляді маркованого числа:   03:08:00:00.

Множина ТРЕТЬОГО  рівня містить усі інформаційні неподільні на частини об’єкти,  тобто

ꭥ₃={ T₀, T₁, T₂, T₃, … , T_p-2,  T_p-1, T_p}, де T₀ÎÆ, pÎN.

Введемо нумерацію територіальних об’єктів(агентів) двоцифровими числами, якою потім скористаємося для зручного МАРКУВАННЯ інформаційних мостів.

Множина ЧЕТВЕРТОГО  рівня містить усі мости:   

ꭥ₄={ N₀, N₁, N₂, N₃, … , N_p-2,  N_p-1, N_p}, де N₀ÎÆ, pÎN.

 Введемо нумерацію інформаційних мостів двоцифровими числами, якою потім скористаємося для зручного маркування мостів.

У кожній територіальній громаді маємо декілька  інформаційних мостів. Фіксацію такого моста  у вигляді маркованого  числа:  

01:08:02:45,  у першій інформаційній області є восьмий інформаційний район і друга територіальна громада МАЄ 45-ИЙ інформаційний  МІСТ.

03:06:01:05,  у третій інформаційній області є шостий інформаційний район і перша територіальна громада МАЄ 5-ИЙ інформаційний МІСТ.

02:05:03:10, у другій  області є п’ятий район і третя територіальна громада МАЄ ДЕСЯТИЙ МІСТ.

 1.8  Координація в середовищі комунікацій ЗНО

Координація – відповідна організація задач окремих індивідів у часі й просторі, що дозволяє вирішити виниклу перед ними проблему. 

Означення 3. Однозначна функція координації K(t, h)  від двох аргументів в середовищі комунікацій ЗНО:  

K(t, h): Т´H ®Р,  

де числовий проміжок Т - часу, що не більше потужності континуума; скінчена множина H мережних ареалів(нашарувань, осередків комунікацій), кожний з яких має зліченну множину зв’язків; злічена впорядкована множина Р  якісних ознак(або множина критеріїв) проблемних ситуацій в середовищі комунікацій.

1.9 Алгоритми координації в середовищі комунікацій ЗНО

Застосування  поняття колективного інтелекту в середовищі  ЗНО

Методи колективного обміну інформацією об’єктів  в мережі ЗНО використовуються менеджером освітнього закладу  при проектуванні системи скоординованої співпраці чотирьох груп: педагогів-наглядачів, учителів-роботів, наставників-репетиторів та здобувачів освіти.

Для цього використовується розподілена взаємодія між усіма об’єктами, бо саме вона спонукає до створення  особливих кластерів на графі, де комунікація відбувається за програмними інструкціями, тобто за алгоритмами  пошуку відповідних траєкторій досягнення цілі та алгоритмами упорядкування інформації в середовищі та маркування вдалих освітніх траєкторій між інформаційними мостами великою кількістю так званого «феромону».

Моделі розподілу інформації між об’єктами середовища комунікацій ЗНО використовується для регулювання спільної співпраці в групах, в командах, вони використовують алгоритм-допінгу, в яких альтруїзм об’єкта в «рої» може з часом розвиватися і приведе до ефективнішої поведінки усього «рою».

Для побудови новітніх освітніх траєкторій серед усіх відомих «дискурсів» освітніх модифікацій в середовищі комунікацій ЗНО менеджер закладу на кожному кроці модифікації створює відповідні вершини , що є останньою в поточному фрагменті розв'язку (маршруту в графі задачі), так формується множина припустимих сусідніх вершин і обчислюється частотну ймовірність переходу до кожної з цих вершин. На основі цих ймовірностей і вибирається чергова вершина для продовження наявного фрагменту маршруту. Далі пропонується диверсифікація пошуку шляхом розгляду варіантів продовження побудови розв'язку, що враховують не одну, а декілька вершин, які можуть бути включені в цей освітній маршрут. Для аналізу ефективності пропонованої траєкторії проведено обчислювальний експеримент за аналогією розв'язування відомої задачі комівояжера у випадку, коли ця кількість вершин дорівнює двом.

Алгоритми оптимізації освітньої траєкторії в середовищі комунікацій ЗНо застосовуються до задач оптимізації, які можуть бути охарактеризовані загалом таким чином: їх розв'язок складається з компонентів (складових), з яких можна покроково будувати фрагменти роз в’язків, а на завершальному етапі роботи алгоритму – і повний розв’язок(вдалу освітню траєкторію).

1.10  Кооперація в середовищі комунікацій ЗНО.  

Кооперація досягається за рахунок того, що непорожня множина об’єктів  виконує разом загальну задачу(проблему), що не могла б бути вирішена окремим індивідом та одним методом.   

Означення 4. Двозначна функція кооперації С(t, h)  від двох аргументів в середовищі комунікацій ДО: 

С(t, h): Т´H ®Р´М,  

де числовий проміжок Т - часу, що не більше потужності континуума; скінчена множина H злічених мережних ареалів(осередків комунікацій), кожний з яких має зліченну множину зв’язків; злічена впорядкована множина Р  якісних ознак(або множина критеріїв) проблемних ситуацій в середовищі комунікацій; злічена впорядкована множина М  якісних ознак(або множина критеріїв) методів  в середовищі комунікацій.

Означення 5. В нормованому функціональному просторі S множину функцій  N: R^т ®R^m називатимемо m-вимірною кооперацією з нормою ||х||, якщо:

1)    для будь-яких двох елементів із множини функцій N:  h₁ i h₂ ,

2)    для будь-яких чотирьох дійсних чисел {а; b; k; m} та будь-якого  невід’ємного дійсного числа с  виконується нерівність:

||(ah₁ – b)+(kh₂ – m)||£ c.

.

1.11 Алгоритми оптимізації освітньої траєкторії в  ЗНО

за допомогою поняття ройового інтелекту

Алгоритми оптимізації  освітніх траєкторій відносяться до моделе-орієнтованих методів, оскільки вони використовують власну модель  дискурсів в середовищі комунікацій ЗНО, яка розв'язується за скінчену кількість кроків. Така модель подається, як правило, у вигляді спеціального зваженого графа G_m(X,U). Ваги ребер – а значить і їх привабливість – формуються як на основі використання даних інформаційної мережі, що розв'язується ("евристична інформація"), так і "досвіду" здобувачів освіти через ("феромонний слід"). Пошук оптимального розв'язку   інтерпретується як знаходження оптимального маршруту в графі G групою штучних агентів.

Загальну схему відомих алгоритмів  

пошуку оптимальної освітньої траєкторії можна подати так.

1. Початкові установки: значень феромонного сліду, вибір значень параметрів алгоритмів, що варіюються (зокрема, число здобувачів освіти в деякому кластері маркованих чисел).

2. Утворення m агентів і їх розміщення випадковим чином у вершинах X

графа G. Зазначені вершини грають роль початкових фрагментів маршрутів.

3. Для кожного :

а) формування множини Ni вершин, що є сусідніми до тієї вершини ієХ, яка

є останньою в поточному фрагменті маршруту;

b) обчислення ймовірності pij переходу від вершини і до довільної вершини

j є N як функції від значень феромону f_ij на ребрі (i, j)єU та евристичної

інформації g_ij;

с) імовірнісний вибір чергової вершини  s єN, включення її у кінець

фрагменту маршруту (інколи – і оновлення значень феромону f_ij);

d) якщо маршрут не побудований повністю, переходимо на п.а), інакше

агенти завершують свою роботу.

4. Коли всі агенти завершують свою роботу, здійснюється модифікація

феромонних значень для певних дуг графа G, а також "випаровування" феромону (пониження значень f_ij) для всіх його ребер.

Запам'ятовування найкращого маршруту. Всі поточні агенти завершують

свою діяльність.

5. Якщо умови завершення не виконуються, то переходимо на п.2.

6. Завершення роботи алгоритму.

1.12  Колективне прийняття рішень в середовищі комунікацій ЗНО

Колективне прийняття рішень відноситься до механізмів, які спрацьовують, коли колонія зіштовхується із проблемою вибору методу рішення.

Означення 5. Однозначна функція кооперації R(t, h, р) від трьох аргументів в середовищі комунікацій ЗНО: 

R(t, h, р): Т´H´P ®М,  

де числовий проміжок Т - часу, що не більше потужності континуума; скінчена множина S злічених мережних ареалів(осередків комунікацій), кожний з яких має зліченну множину зв’язків; злічена впорядкована множина Р  якісних ознак(або множина критеріїв) проблемних ситуацій в середовищі комунікацій; злічена впорядкована множина М  якісних ознак(або множина критеріїв) методів  в середовищі комунікацій.

1.13 Алгоритми колективного прийняття рішень

в середовищі комунікацій ЗНО

Для досягнення поставленої мети, а саме отримати максимум можливостей від осередків середовища комунікацій ЗНО, що знаходиться в суперсистемі власників авторської системної освіти, менеджери створюють виконавчі системи (ВС). Для того, щоб результати функціонування тієї чи іншої авторської ВС були максимально узгоджені з ціллю суперсистеми, в ВС повинен бути інтегрований спеціальний інтелектуальний механізм прийняття рішень (ІМПР). Завдання цього механізму полягає в ідентифікації та виборі кращої операції з множини, кожна з яких є результатом деякого допустимого управління або прийнятого рішення. Таким чином, вхідним продуктом ІМПР є параметри найвигіднішої операції ВС в рамках допустимих управлінь, а вихідним - ідентифікатор (число). Значення індикатора повинно бути тим вище, чим кращі результати процесуальної діяльності ВС узгоджуються з метою суперсистеми.

Складність створення нашого авторського ІМПР в ліцеї №7 м. Вінниці полягають у тому, що наш ідентифікатор повинен відображати не тільки результати операційного процесу, а прогностичну оцінку того, яких результатів досягне освітня суперсистема, якщо буде ефективно використовувати отриману від ВС додану цінність. Отже, ядро ІМПР має представляти прогностичний показник нового покоління освітян (ПП).

У чому полягає авторський метод для формування оптимальної траєкторії зміни в комунікаціях управління зв'язаних систем освіти в нашому ліцеї № 7? 

Оскільки ІМПР повинен відображати об'єктивну сторону діючої дистанційної освіти та досягненні цілі, то завдання авторських досліджень полягає не тільки в розробці ІМПР, а й у створенні методу верифікації оціночного показника на предмет його адекватності оригінальному показнику ефективності. 

Це пов'язано з тим, що на сьогодні розроблено величезну кількість оціночних авторських показників, які пропонуються для використання в якості критеріїв ефективності, критеріїв оптимізації або механізмів прийняття рішень.

У чому суть авторської моделі  середовища комунікацій ЗНО ліцею №7?

Для того, щоб скористатися наявними можливостями дистанційної освіти, його ефективної моделі освітніх операції, для вирішення завдання оцінювання, необхідно забезпечити можливість зіставлення входу і виходу системних операцій. Необхідність такого зіставлення пов'язана з ефективними комунікаціями між тими, хто ці операції здійснюються для того, щоб підвищувати цінність вихідних продуктів, по відношенню до вхідних продуктів.

Зрозуміло, що структура механізму прийняття рішення передбачає можливість прийняття рішення шляхом перетворення вхідних продуктів саме структурованого і систематизованого формату.

Для вирішення завдання подальшої верифікації прогностичного показника(ПП ) були розроблені класи моделей еталонних навчальних операцій і для кожного курсу(класу) і визначений локальний критерій ефективності (ЛКЕ).

Кожен ЛКЕ в рамках свого курсу(класу) в множині глобальних моделей навчальних(освітніх) операцій забезпечує адекватну оцінку їх рейтингової ефективності.

Оскільки серед безлічі відомих оціночних показників не вдалося виявити оригінальний показник ефективності використання освітніх ресурсів, тоді нами була зроблена автентична система ефективних комунікацій в глобальній мережі. Проаналізуємо цю систему комунікацій в нашому ліцеї.

1.14  Спеціалізація в середовищі комунікацій ЗНО

Спеціалізація полягає в тому, що різні дії виконуються окремими спеціалізованими групами індивідів.

Означення 6. Однозначна функція спеціалізації L(t, h, р) від трьох аргументів в середовищі комунікацій ЗНО: 

L(t, h, р): Т´H´P ®N,  

де числовий проміжок Т - часу, що не більше потужності континуума; скінчена множина H злічених мережних ареалів(осередків комунікацій), кожний з яких має зліченну множину зв’язків; злічена впорядкована множина Р  якісних ознак(або множина критеріїв) проблемних ситуацій в середовищі комунікацій; злічена впорядкована множина N  об’єктів  в середовищі комунікацій.

Алгоритми спеціалізації в середовищі комунікацій ЗНО

Що таке командна робота в закладі дистанційної освіти?

Що таке командна робота  та групова робота в закладі дистанційної освіти?

Визначальним засобом формування компетенцій у здобувачів досвіду та споживачів дистанційної освіти є педагогічні технології, тобто питання не стільки чому навчати, скільки як навчати. Саме тому навчання в нашому ліцеї має виражену практичну спрямованість. Якість освіти, рівень розвитку та підготовленості випускника нашого ліцею до практичної діяльності стає найважливішим фактором його успішності. Зрозуміло, що проектне навчання – це одна з найдієвіших технологій для формування ключових компетентностей сучасних школярів в командній співпраці. Адже саме  командна співпраця дозволяє дітям отримувати досвід вирішення реальних життєвих проблем, допомагає їм ставати конкурентними та успішними.

Застосування різноманітних форм навчання, таких як: моделювання явищ, впровадження процесів, рольові ігри, навчальні творчі проекти, виробниче навчання, створюють можливість більш плідно та ефективно підготувати фахівців до їх майбутньої професійної діяльності.

Тактична модель Вінницького командної співпраці в закладі дистанційної освіти:

·         Занурення педколективу в перспективу розподілених завдань та цілей закладу дистанційної освіти;

·         Мобілізація щоденної освітньої діяльності в стандартну цифрову роботу в електронному середовищі;

·         Віртуалізація та розподілення цифрових двійників(електронних аватарів) в освітній мережі закладу;

·         Впровадження придатних технологій взаємообміну інформацією між цифровими двійниками закладу дистанційної освіти;

·         Маніпулювання реальним позитивним фактажем та виявлення і знешкодження фейкової дезінформації та  об’єднання інтелектуальних, емоційних зусиль для протидії булінгу-негативу в освітній мережі закладу;

·         Переосмислення контенту і переналаштування усіх його можливостей до освітнього середовища в закладі дистанційної освіти;

·         Виявлення активного ядра персоналу в командній співпраці, що стає джерелом інновацій в освітній мережі;

·         Зорієнтація педагогічного персоналу  освітньої організації: 1) на компетентнісні завдання для здобувачів освіти; 2) на командну форму діяльності  здобувачів освіти.