Що таке командна робота в закладі дистанційної освіти?

Що таке командна робота  та групова робота в закладі дистанційної освіти?

Визначальним засобом формування компетенцій у здобувачів досвіду та споживачів дистанційної освіти є педагогічні технології, тобто питання не стільки чому навчати, скільки як навчати. Саме тому навчання в нашому ліцеї має виражену практичну спрямованість. Якість освіти, рівень розвитку та підготовленості випускника нашого ліцею до практичної діяльності стає найважливішим фактором його успішності. Зрозуміло, що проектне навчання – це одна з найдієвіших технологій для формування ключових компетентностей сучасних школярів в командній співпраці. Адже саме  командна співпраця дозволяє дітям отримувати досвід вирішення реальних життєвих проблем, допомагає їм ставати конкурентними та успішними.

Застосування різноманітних форм навчання, таких як: моделювання явищ, впровадження процесів, рольові ігри, навчальні творчі проекти, виробниче навчання, створюють можливість більш плідно та ефективно підготувати фахівців до їх майбутньої професійної діяльності.

Тактична модель Вінницького командної співпраці в закладі дистанційної освіти:

·         Занурення педколективу в перспективу розподілених завдань та цілей закладу дистанційної освіти;

·         Мобілізація щоденної освітньої діяльності в стандартну цифрову роботу в електронному середовищі;

·         Віртуалізація та розподілення цифрових двійників(електронних аватарів) в освітній мережі закладу;

·         Впровадження придатних технологій взаємообміну інформацією між цифровими двійниками закладу дистанційної освіти;

·         Маніпулювання реальним позитивним фактажем та виявлення і знешкодження фейкової дезінформації та  об’єднання інтелектуальних, емоційних зусиль для протидії булінгу-негативу в освітній мережі закладу;

·         Переосмислення контенту і переналаштування усіх його можливостей до освітнього середовища в закладі дистанційної освіти;

·         Виявлення активного ядра персоналу в командній співпраці, що стає джерелом інновацій в освітній мережі;

·         Зорієнтація педагогічного персоналу  освітньої організації: 1) на компетентнісні завдання для здобувачів освіти; 2) на командну форму діяльності  здобувачів освіти.

·         Резервування електронного ресурсу для розширення програмних різноформатних додатків під час оновлення дистанційних курсів для здобувачів освіти;

·         Актуалізація освітніх потреб на мікрорівнях взаємодії електронних двійників в освітній мережі закладу,   аби стати причетними до інноваційного самовизначення;

·         Впровадження динамічних об’єктів-моделей  в мережі та їхнього користувацького інтерфейсу для створення гіпер-реалістичного дистанційного освітнього закладу на основі персонального хмарного сервісу здобувачів освіти;

·         Достовірне переосмислення інновацій та трендів через експертне випробовування продуктивного багатоосібного досвіду навчального інтелекту в закладі дистанційної освіти;

·         Налаштування двійників на екстремальні самореалізації потенціалу та налаштованих зв’язків здобувачів досвіду в командній співпраці;

·         Налаштування практики внутрішнього контролю над самопридатністю, заради запобігання від віртуальних відхилень двійників, аватарів від реальної  картини реальності знань здобувачів досвіду.

·         Використання спектру способів клонування персонального досвіду для використання здобувачами під час роботи над творчими проблемами;

·         Налаштування гнучкого цифрового навчального досвіду у вигляді електронного самовираження своєї ідентичності та вигідного самосприйняття  в формі портфоліо здобувача освіти;
·         Осмислення результатів отриманого досвіду у вигляді самопрезентації.

Цілі дистанційного навчального закладу «Наш-ліцей»:

1.      Організувати оптимальний розвиток здібностей дітей за обраними предметними галузями;

2.      Налаштувати дітей на самоконтроль за якістю власних знань, надбань, здобутків;
3.      Сприяти самореалізації нахилів дітей в пізнанні обраних предметних галузей;

4.      Створювати електронну базу знань кожної дитини відповідно обраного напрямку розвитку;

5.      Засновувати соціальні групи на культурних виявах та інтелектуальних вподобаннях дітей;

6.      Влаштовувати предметні конкурси для виявлення інтелектуальних можливостей дітей;

7.      Справляти  свята на вшанування знаменних дати та персон в рамках історії української науки;

8.      Впроваджувати презентації та нагороди за вагомі здобутки дітей в проектній роботі;

9.      Згуртовувати дітей навколо волонтерських рухів з різних напрямків життєдіяльності;

10.  Об'єднувати  зусилля дітей в командній співпраці та роботі з великими  ресурсами знань;

11.  Мобілізовувати дітей на колективне подолання непристойних стосунків між  людьми;

12.  Налагоджувати стосунки та зв'язки дітей з дітьми інших країн;

13.  Впорядковувати навчальну та освітню діяльність на конкретну вагому мету, яку обирає дитина.

Прогнозовані результати діяльності закладу

Одним із напрямів підготовки майбутнього фахівця є виховання самостійної гнучкої особистості, яка здатна організовувати та реалізовувати свою діяльність без сторонньої допомоги. Самостійність включає в себе такі поняття як: самоосвіта,
самовиховання,
саморозвиток,
самоконтроль
тощо.

Підготовка майбутнього експерта та  спеціаліста з великим досвідом можлива при створенні відповідних умов, відповідного навчального середовища, яке включало б систему заходів для реалізації самостійної роботи в команді. При цьому актуальною є проблема щодо ролі, місця та способів використання матеріалів з історії науки у проектуванні та функціонуванні навчального дистанційного середовища.
На мою думку, межею розвитку дистанційного закладу освіти є віртуальна реальність для здобувачів освіти, як створена за допомогою комп'ютера і спеціальних пристроїв (шоломів, окулярів, рукавичок і навіть костюмів, тощо) віртуального (уявного) світу знань, в який «поміщається» людина і живе в цьому світі знань за його законами.

Інформаційний аналіз мережі дистанційної освіти:

а) профільна  модель навчання вибудовується у форматі педагогічного  дискурсу в мережі дистанційної освіти;

б) на основі проектної педагогічної платформи з широким використанням ІК-технологій;
в) приватні, локальні  комунікативні канали домінують в навчально-виховному процесі ;

 г) експертні  та   досвідні компетенції притаманні  аватарам-комунікаторам в дистанційній освіті;

 ґ) результативно спрацьовують  механізми контролю та довіри на рівні розповсюдженні, поданні та сприйманні інформації;

д) за допомогою об’єктно-орієнтованих знакових систем створено навчально-виховні дискурси;

е) метод  трендів є найпродуктивнішим для моніторингу та аналізу досягнутих результатів;

є) ДО передбачає педагогічний дискурс  через явища мережної соціалізації та  комунікації за предметними галузями;

ж) відео-конференції інтерактивні  меседжери присутні в дистанційній освіті;

 з) самоідентифікується  педагогічний дискурс на фоні всіх інших,бо має специфічні особливості в проектній діяльності;

и)має  графічне зображення комунікативного ланцюга в дистанційній освіті

Об’єктна модель Вінницького

авторської онлайн-школи(АОШ)

№	Назва об’єкта АОШ	Вид об’єктів АОШ	Складові компоненти АОШ	Властивість складників АОШ	Діапазон значень властивостей складників
1	Топологія моделі авторської онлайн школи	Формальна модель АОШ	Самонавчання	Програмність	Конструктивність
			Самовиховання	Керованість	Технологічність
			Саморозвиток	Координованість	Прогнозованість
			Самозбереження	Надійність	Інформаційність
			Самовдосконалення	Складність	Гарантованість
		Універсальна модель  АОШ	Групове навчання	Чутливість	Коаліційність
			Групове виховання	Стійкість	Інноваційність
			Груповий розвиток	Безпечність	Функціональність
		Багатоваріативна модель АОШ	Отримання досвіду	Концептуальність	Інтерактивність
			Реалізація стратегії	Ергономічність	Результативність
			Розвиток інтуїції та прогнозування конфліктних подій	Масштабність	Стадійність
			Формування  компетенцій аналізу	Узгодженість	Оптимальність
			Розпізнавання ризиків і  втрат	Компромісність	Прогнозованість
		Гібридна модель АОШ	Засвоєння моделей поведінки в коаліціях	Енергоємність	Раціональність
			Осмислення подій та реакцій на зовнішні впливи	Фундаментальність	Доповнюваність
			Реалізація ресурсів штурмуового успіху	Морфологічність	Інтервальність
			Проектування сценаріїв успіху	Факторність	Перехресність
			Виборювання персональної позиції в ієрархіях	Повнота	Визначеність
2	Парадигма АОШ	Ідеологічна парадигма АОШ	Науковий компонент	Сенсовість	Успішність
			Досвідний компонент	Етичність	Корисність
			Особістісний компонент	Естетичність	Операціональність
			Колективний компнент	Гуманість	Контрольованість
			Релігійний компонент	Теологічність	Значущість
		Прагматична парадигма АОШ	Доктрина доцільності	Психологічність	Пристосовуваність
			Доктрина приводів	Соціальність	Трансформованість
			Доктрина потреб	Колективізм	Практичність
			Доктрина вигоди	Результативність	Перспективність
			Доктрина задоволень	Реалізованність	Утилітарність
		Феноменічна парадигма АОШ	Авторське навчання	Сенсаційність	Передбачуваність
			Світоглядне навчання	Концептуальність	Корекційність
			Навчання мудрості	Самокерованість	Організованість
			Навчання відношенням	Серсорність	Модельованість
			Навчання досвідом-покутам	Гупертекстовість	Інтенсивність
		Гібридна парадигма АОШ	Навчання характерності	Віртуальність	Композиційність
			Чаклунські навчання	Концентрованість	Впливовість
			Магічні навчання	Структурованість	Автономність
			Навчання чарівності	Сервісність	Періодичність
			Навчання привабливості	Технологічність	Неперевність